Світові тенденції ягідного ринку та експортний потенціал України

Ірина Кухтіна: «Головною рушійною силою зростання популярності ягід є зміна харчових звичок людей»

22 лютого у рамках Міжнародної конференції «Вирощування ягідних культур: чорниця високоросла» у Вінниці президент Асоціації «Ягідництво України» Ірина КУХТІНА представила огляд світового ринку ягід та фруктів.Обсяг світового ринку ягід складає близько 1,2 мільйона тон (0,1% світового ринку фруктів). Цей ринок розвивається надзвичайно динамічно. Якщо раніше йшлося про щорічне зростання споживання ягід на 4-5%, то сьогоднішні дослідження демонструють цифру в 7% щороку (за даними Rabobank).

Польща, на яку звикли рівнятися українські виробники, насправді виробляє не більше 3% від світового обсягу  ягід. Натомість, варто звернути увагу на Марокко. Ця країна стрімко набирає обертів у виробництві ягід і вже скоро випереджуватиме Польщу.

Головною рушійною силою такого зростання популярності ягід є зміна харчових звичок. Здоровий спосіб життя, здоровий раціон (у тому числі «суперфуд») — це сучасні тренди. Тому закономірно, що в країнах, де ягоди звикли споживати, їх починають купувати більше. Трохи інша ситуація на тих ринках, де ягоди не є традиційним продуктом — наприклад, в Азії.

Прикладом ягідного “суперфуду” є чорниця та журавлина, спожиівння яких дуже швидко зростає в світі.

Азія є дуже цікавим і перспективним ринком для ягід. Однак, прицілюючись на нього, потрібно розуміти, що Азія відрізняється від Європи за своїми харчовими звичками і культурою (у тому числі культурою бізнесу). Тому всі кроки щодо налагоджування експорту ягід до Азії потрібно робити усвідомлено і обережно, зважуючи всі ризики і досліджуючи той ринок, на якому планується робота.

В різних країнах Азії умови для торгівлі ягодами можуть суттєво відрізнятися. Багато залежить від того, чи знайомі споживачі з тієї чи іншої країни з ягодами взагалі. Часто доводиться чути думку, мовляв «маркетинг творить дива», і привчити їсти ягоди завдяки маркетинговим інструментам можна всіх. Частково це правда. Але вартість цих маркетингових інструментів настільки висока, що українським виробникам не варто розраховувати на те, що вони зуміють прийти на абсолютно новий ринок і стрімко змінити його харчові звички. Наш шлях — завоювання вже існуючих ніш, а не створення нових.

Для прикладу, Китай за останні роки сильно збільшив споживання суниці садової та лохини. А от черешня, яку інколи називають культурою з надзвичайно високим потенціалом для експорту у Китай, поки що там продається в мізерних обсягах. Так, в супермаркетах вона коштує дуже дорого, але виробник має розуміти, що для налагоджування успішного експорту більшого значення може мати місткість ринку, готовність купувати стабільно великі обсяги продукції.