У Києві пройшов практикум-дискусія «Фруктове довголіття: післяврожайна доробка, кращі практики» за участю українських та ізраїльських фахівців
08.08.2018

Захід був організований Асоціацією «Ягідництво України» за підтримки Держави Ізраїль в Україні та агенції МАШАВ. Питання правильного зберігання свіжої продукції, зокрема такої делікатної, як ягоди, однаково гостро стоїть як для крупних, так і для дрібних виробників.

Кожен відсоток втрати позначається на доходах та рентабельності виробництва. Сухі статистичні дані щодо втрат продукції у ланцюгу постачання шокують:

Олеся ПРІСС

– В Україні близько 65% усієї вирощеної продукції просто не доходить до споживача, — розповіла на практикумі доктор технічних наук, професор Таврійського державного агротехнологічного університету Олеся ПРІСС. — Від 30 до 35% втрачається ще на етапі первинної обробки (це продукція, що не відповідає стандартам якості), 10% псується під час збуту, ще 25-30% — під час зберігання та реалізації кінцевому споживачу. Варто усвідомлювати, що відсоток втрат не може дорівнювати нулю. Але його можна суттєво скоротити. У країнах із гарно розвиненими технологіями (наприклад, у Нідерландах), відсоток втрат не перевищує 35%. На сьогоднішній день спроби ще більше скоротити цей показник виявилися економічно необґрунтованими.

Основними причинами високого відсотку втрат продукції в Україні вчені називають нестачу ємностей для зберігання, порушення температурного режиму до та під час завантаження продукції у транспорт, погане пакування, транспортування без охолодження, багаторазове перевантаження продукції через недосконалу структуру ринку та неврахування біолого-фізіологічних особливостей конкретного продукту.

Олеся Прісс розповіла про основні контрольовані параметри зберігання та правила організації холодного логістичного ланцюга, який дозволить суттєво зменшити втрати на кожному з етапів: від поля до полиці.

Для розуміння основ зберігання різних фруктів та ягід потрібно, перш за все, розбиратися у їхній фізіології. Важливою частиною сучасних технологій зберігання свіжої плодоовочевої продукції є застосування у сховищах двох основних речовин: етилену та 1-метилциклопропену (МСР).

Една ПЕСІС

– Ці речовини справді здатні показувати надзвичайно гарні результати у зберіганні фруктів, якщо вони правильно застосовуються, — підкреслила Една ПЕСІС, кандидат наук, дослідниця відділу післязбиральної науки для свіжої продукції Сільськогосподарської дослідної організації Вулкані Центр у Бейт-Даган (Ізраїль). — Виробники мають розуміти фізіологію тих фруктів, якими вони займаються, щоб знати, як впливати на подовження терміну їхнього зберігання. За типом дозрівання фрукти та ягоди поділяються на клімактеричні та неклімактеричні. Клімактеричні  — це ті, що продовжують своє дозрівання і після того, як були зірвані з дерева чи куща. Яскравий приклад — банан чи персик, які можуть бути зірвані зеленими або напівзеленими і досягати товарної зрілості вже у сховищі. За умови додавання етилену до складу газового середовища дозрівання відбувається швидше та рівномірніше. Що ж до неклімактеричних фруктів, до переліку яких входять у тому числі всі ягоди, то у них немає клімактеричних підйомів  — періодів, коли їхня товарна якість покращується. Весь цикл життя ягід після збирання з поля пов’язаний виключно з постійною втратою якості. Цей процес, однак, можна і потрібно уповільнювати. У загальносвітовій практиці для цього застосовується 1- метилциклопропену (МСР), який, на відміну від етилену, сповільнює процеси дозрівання та псування свіжої продукції. Завдяки його ефекту можна виграти 1-2 тижні життя продукту на полицях.

Една Песіс зосередила свій виступ у Києві саме на технологічних особливостях застосування головних у зберіганні речовин для різних культур, а також зупинилася на інноваційній пост-урожайній технології для суниці садової, яка дозволяє успішно транспортувати цю делікатну ягоду на великі відстані та зберігати свіжою протягом 8 і більше днів — транспортування із застосуванням модифікованої атмосфери.

На технологіях зберігання лохини зосередив свій виступ ще один науковець відділу післязбиральної науки для свіжої продукції Сільськогосподарської дослідної організації Вулкані Центр Олег ФЕЙГЕНБЕРГ:

Олег ФЕЙГЕНБЕРГ

– Треба розуміти, що фундамент тривалого зберігання лохини закладається ще у полі, під час збирання — чим кращої якості ягода потрапить на піддон, тим простіше буде її зберігати. Шкоду, нанесену під час збирання, не можна компенсувати навіть найінноваційнішими технологіями у сховищі. Перше і елементарне правило: проводити початкове сортування ще на полі. В жодному разі не класти до загальної маси ягід ті, на яких є ознаки гнилі, пошкоджень чи захворювань.

Олег Фейгенберг наголосив також на тому, що для терміну зберігання велике значення має те, як швидко після збирання лохина потрапила до камери попереднього охолодження, а також тривалість процесу охолодження від початкової температури ягоди з поля до температури зберігання. Ізраїльські вчені переконані, що оптимальною температурою зберігання лохини є +1+2̊ С. За такої температури та відносної вологості повітря на рівні 90-95% ягода може зберігатися у належних умовах якості протягом 2-3 тижнів.

Змістовним завершенням практикуму стала панельна дискусія за участю українських та ізраїльських фахівців з пост-урожайної доробки та зберігання. До обговорення  долучилися головний агроном ТОВ Аграна Фрут Лука Володимир ГОРДОВИЙ, комерційний директор компанії «Агро-Вент» Андрій МАРУЩАК, технічний директор ТОВ Розетта Агро Валерій ЛЯШИНСЬКИЙ, менеджер із розвитку бізнесу ТОВ «Толсма Україна» Наталя ЗЕЛЕНСЬКА та технічний директор ТОВ «Холод-Інжиніринг»  Іван Пугачов.

Учасники панельної дискусії

Більш детальні та розгорнуті статті, засновані на виступах експертів, з’являться на сайті Асоціації «Ягідництво України» трохи згодом. Слідкуйте за нашими оновленнями.

Більше фото з заходу шукайте тут.